ВСТУП

Прагнення до знань, психологічна готовність молодого педагога  до об’єктивної потреби навчатися протягом своєї кар’єри є безперечним гарантом його професійного становлення

( В.Сухомлинський).

 

Робота з педагогами-початківцями в Маріупольському професійному ліцеї автотранспорту починається   під час їхньої першої зустрічі з адміністрацією навчального закладу.  Вже у бесіді з директором та його заступниками вони мають отримати інформацію про навчальний заклад, традиції колективу, статут та Правила внутрішнього розпорядку.

 

Орієнтовний алгоритм роботи заступників директора та методиста з педагогом-початківцем

 

1. Ознайомлення педагога-початківця з правилами внутрішнього  розпорядку ПТНЗ, з рівнем знань учнів, їхніми особливостями.

2. Ознайомлення  педагога-початківця з його правами й обов’язками.

3. Закріплення за педагогом-початківцем наставника.

4. Надання допомоги в плануванні роботи (програми, вимоги до навчально-плануючої документації та звітності, календарних і поурочних планів, до ведення зошитів,).

5. Ознайомлення педагога-початківця з системою виховної роботи в ПТНЗ.

6. Реалізація методичними комісіями заходів щодо вдосконалення професійної майстерності педагога-початківця.

7. Складання зручного розкладу уроків для взаємовідвідування уроків педагогом-початківцем і наставником.

8. План роботи з молодими фахівцями.

9. Контроль за роботою педагога-початківця.

 

Список

педагогічних працівників-слухачів

Школи молодого педагога у 2017 – 2018 навчальному році

 

ПІБ працівника

Посада

1

Ніколаєва О.І.

викладач історії

2

Уніят М.А.

викладач матеріалознавства

3

Артюхов А.Г.

викладач фізичної культури

4

Яковлєв М.В.

викладач фізичної культури

5

Міхньова Г.А.

викладач англійської мови

6

Дернова Г.О.

викладач правознавства

7

Бабанов Г.І.

майстер в/н

8

Луковніков В.А.

майстер в/н

9

Шерман Р.С.

майстер в/н

10

Біткіне С.Г.

майстер в/н

 

Тематика проведення занять у Школі молодого педагога Маріупольського професійного ліцею автотранспорту

  1. Шляхи підвищення рівня викладання уроків теоретичного та виробничого навчання.
  2. Модель сучасного уроку.
  3. Проблеми педагогічного досвіду. Індивідуальна методична робота педагогічного працівника.
  4. Роль класного керівника та майстра в/н у підвищенні рівня розвитку групи і виховання кожного учня.
  5. Психолого-педагогічна культура педагога. Мистецтво спілкування. Проблеми толерантності.
  6. Організація самостійної роботи учнів при вивченні інформаційних технологій.
  7. Використання особливостей пам’яті учнів у процесі навчання.
  8. Урок – основна форма організації навчання. Структура уроку виробничого навчання.
  9. Вимоги до пробних кваліфікаційних робіт.
  10. Підвищення рівня загальної та фізичної культури учнів. Основи спортивного тренування. Здоровий спосіб життя.
  11. Комплексно-методичне забезпечення уроків теоретичного та виробничого навчання.
  12. Індивідуальний підхід до учнів. Введення елементів інтелектуального змагання та технологій ігрової педагогіки на уроках.
  13. Заповнення журналів теоретичного та виробничого навчання. Правила ведення звітної навчальної документації.
  14. Прийоми та методи активізації навчального процесу.
  15. Організація виховної роботи класного керівника та майстра в/н у групі.
  16. Психологія спілкування (викладач-учень). Засоби вирішення конфліктних ситуацій. Психологічний клімат у групі.
  17. Дії в екстремальних ситуаціях. Організаційна та керуюча роль класного керівника та майстра в/н у надзвичайних умовах. Надання першої медичної допомоги.
  18. Активні методи навчання, як основа підвищення пізнавального інтересу учнів. Складові ефективності уроку.
  19. Загальні методи навчання та їх класифікація. Форми організації навчання.
  20. Соціально-педагогічний клімат у колективі. Педагогічні конфлікти: види, причини виникнення. Конфлікт у взаємодії «викладач(майстер) – учень (учні).
  21. Педагогічне спілкування як взаємодія. Стиль педагогічного спілкування. Ускладнення, що виникають у процесі спілкування.
  22. Позакласна виховна робота. Колективні творчі справи. Методи активізації інтересу до позаурочної колективної діяльності.
  23. Методика проведення уроків теоретичного навчання. Перевірка й оцінювання успішності учнів. Складання плануючої документації.
  24. Методи проведення уроків виробничого навчання. Складання плануючої документації майстром виробничого навчання.
  25. Проблеми відставання учнів у навчанні: ознаки, причини. Робота з відстаючими учнями.

 

Методи виробничого навчання

Успіх виробничого навчання залежить не тільки від правильного визначення мети і змісту, а й від засобів досягнення цієї мети, тобто від методів навчання.

 

Чим визначається підбір методів?

Специфікою професії, рівнем підготовки учнів  в умовах  навчально - виробничого процесу,  кваліфікацією і досвідом майстра. Метод –  спосіб дії для досягнення певної мети.

 

Методами виробничого навчання називають основні способи спільної діяльності майстра та учнів, завдяки яким учні оволодівають З,У,Н, професійною майстерністю, розвивають  творчі здібності (Учень – S).

Позитивних результатів буде досягнуто, коли зусилля майстра підкріплюються  самостійними зусиллями учнів.

 

Класифікація за ознакою джерела  інформації:

Словесні, наочні, практичні.

 

Словесні: розповідь, пояснення, бесіда, значною мірою інструктаж.

 

Наочні: демонстрація природних об’єктів, наочного приладдя, показ  операцій і процесів майстром, спостереження учнів.

Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять

Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять.

 

Готуючись до уроку, майстер виробничого навчання повинен:

– проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та внесення змін і доповнень у наступний урок;

– визначити основну дидактичну мету уроку;

– визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу;

– скласти план уроку;

– підготувати науково – технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;

– намітити практичні та навчально – виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

– підготувати дидактичне і матеріально – технічне забезпечення уроку;

– визначити міжпредметні (внутрішньо предметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці;

– визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження або виправлення;

– приготувати до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності;

– визначити зміст і обсяг домашнього завдання учнів;

– спланувати методику та форму контролю якості З,У, Н учнів на уроці.

Зміст та порядок підготовки майстра до уроку багато в чому залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу учнівської групи тощо.

Сім золотих правил для викладача

1. Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком. (І. Павлов.)

2. Мотивуючи оцінки знань, намагайтеся бути діловим, зацікавленим. Вкажіть учневі, над чим йому варто попрацювати, щоб отримати вищу оцінку. нтелігентом не можна прикинутися. (Д. Ліхачов.)

3. Увічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим. (В. Джеме.)

4. «Магічна десятка»: полічіть до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим». (В. Джеме.)

5. Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина — в іншому. (Конфуцій.)

6. Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою. (Л. Леонов.)

7. Перші кроки завжди найважчі. (Р. Тагор.)

 

Заповіді молодого педпраціника

• Заховайся в свою роботу й тоді ніщо не заважатиме тобі плідно працювати.

• Будь привітним — і будеш сміливим.

• Не будь зверхнім — і зможеш стати лідером між людьми.

• Умій вимагати і прощати.

• Вір у здібності кожного учня.

• Будь компетентним — і будеш упевненим.

• Прагни вдосконалення щомиті — і зможеш виховати особистість.

• Вір, що кожного учня можна навчити, тільки для цього потрібен час.

• Перетвори процес навчання на радість.

• Будь для учня не взірцем, а суперником, тоді він зможе перевершити тебе.