День пам’яті геноциду кримськотатарського народу

Друга Світова війна стала трагедією всього світу. Вона своїм чорним кривавим оком зазирнула в усі кутки земної кулі, в кожну країну, кожну оселю, зламала мільйони людських життів. Однією з жахливих ознак цієї війни стала жорстока політика тоталітарних режимів по відношенню до окремих народів та етнічних груп.

 

 

Весь світ здригається коли мова йде про холокост та абсурдну теорію зверхності арійської раси, яку пропагував А. Гітлер. Однак,  досить довго замовчувались злочини сталінського тоталітарного режиму. Й. Сталін вважав, що «мета виправдовує засоби». І тому, під час війни, не рахувався з людським життям, та, навіть, доля цілих народів вирішувалась швидко. Під тавро «зрадники» потрапили чеченці, німці, кримські татари.

 

18 травня наша держава відзначає траурну річницю. Саме в цей день, 18 травня 1944 року, кримських татар за наказом Й. Сталіна погрузили в ешелони і відправили далеко на північ.

 

За цими простими словами ховається трагедія цілого народу. Тоталітарний режим звинуватив весь кримськотатарський народ у зраді і змові з А. Гітлером. На смерть був приречений цілий народ! Цілий народ, від малесеньких немовлят до немічних старців, автоматично став злочинцем і зрадником. Цілий  народ, від героїв війни до партизан і підпільників став посібником ворога. Не важливим стало все, окрім національності. Кримський татарин для тоталітарного режиму стало синонімом слова «зрадник»! В них відібрали все майно, одяг і їжу. Запхали у вагони для перевезення худоби і повезли у вічне заслання. Дорога була складною і страшною. Люди гинули від голоду, спраги, хвороб. На станціях всіх загиблих просто викидали з вагонів. Прибувши на північ, татари отримали статус політичних злочинців. Тому вони не мали там гідної роботи, нормального житла і багато з них померли в засланні. Повернутись до дому вдалося лише за часів перебудови. З кінця 80-х рр розпочалось поступове повернення татар на Батьківщину і відновлення втраченого.

 

Протягом багатьох років ці страшні сторвнки історії замовчувались в нашій державі. Лише з 2014 року, коли татари знову опинились у небезпеці, в Україні на державному рівні розпочали відзначати річницю депортації. В навчальних закладах проводяться виховні заходи, уроки-пам’яті. На телебаченні демонструють передачі та фільми, випускають пісні. Слід відзначити в цьому контексті художній фільм «Хайтарма» https://www.youtube.com/watch?v=S3xE_nq7iAw  татарського режисера А. Сейтаблаєва.  Фільм заснований на реальних подіях. Він розповідає про те, як на очах видатного радянського льотчика Ахмет Хана Султана розгортається трагедія кримсько-татарського народу. Стрічка цікава, прониклива і досить правдива. Для сучасних молодих українців важливо переглядати подібні фільми. Щоб молодь знала і розуміла цінність людського життя і абсурдність злочинів тоталітарних режимів.

 

В 2016 році переможецеюконкурсу «Євробачення» стала українська співачка татарського походження Джамала з піснею «1944». В цьому творі співачка виклала весь біль, страх і горе, яке довелось пережити її народу в ті часи.

 

Нам сьогодні, необхідно знати і пам’ятати для того, щоб подібні жахіття не повторились знову.

 

Дивитися презентацію