У Маріупольському професійному ліцеї автотранспорту впроваджується система підготовки кадрів з елементами дуальної форми навчання відповідно до Закону України «Про освіту» в рамках реалізації дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського рівня «Професійна підготовка кваліфікованих робітників із використанням елементів дуальної освіти навчання» (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.03.2015 № 298) та наказів Міністерства освіти і науки України від 15.05.2018 № 473 «Про розширення переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти для впровадження елементів дуальної форми навчання», від 20.08.2019 № 1132 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.06.2017 № 916 та визначення такими, що втратили чинність, наказів Міністерства освіти і науки від 15.05.2018 № 473 і від 24.05.2019 № 735».

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2019 № 1132  Маріупольський професійний ліцей автотранспорту впроваджує дуальну форму навчання у професійну підготовку кваліфікованих кадрів з визначених робітничих професій:

• 7233 «Слюсар-ремонтник»
• 7241 «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування»
• 7436 «Швачка.», 8263 «Оператор швацького устаткування».

Положення про дуальну форму навчання
Детальніше...

Наказ МОК України від 16.03.2015 - 298
Детальніше...

Наказ МОН України від 20.08.2019 - 1132
Детальніше...

Конкурентноспроможність будь-якої держави на світовому ринку та якість життя її населення напряму залежить від рівня професійної підготовки кадрів. Одним із провідних світових лідерів у сфері підготовки кваліфікованих кадрів на сьогодні виступає Європейський Союз, який завдячує цьому дуальній системі професійної освіти і навчання.

Термін «дуальна система» (від лат. dualis – подвійний) був введений у педагогічну термінологію в середині 60-х років минулого століття у ФРН – як нова, більш гнучка форма організації професійного навчання. Дуальність як методологічна характеристика професійної освіти передбачає узгоджену взаємодію освітньої та виробничої сфери з підготовки кваліфікованих кадрів певного профілю в рамках організаційно-відмінних форм навчання.

Основне завдання упровадження елементів дуальної форми навчання – усунути основні недоліки традиційних форм і методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників, подолати розрив між теорією і практикою, освітою й виробництвом, та підвищити якість підготовки кваліфікованих кадрів із урахуванням вимог роботодавців у рамках нових організаційно-відмінних форм навчання.

ПОЗИТИВНІ ПОКАЗНИКИ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ

• організація співпраці політиків, бізнесу, соціальних партнерів;
• розробка законодавчого підґрунтя для визнання національних стандартів якості професійної освіти;
• навчання учнів під час трудової діяльності;
• залучення кваліфікованого персоналу з виробництва до педагогічної діяльності (інструктори, викладачі);
• здійснення інституційних досліджень і консультування (моніторинг якості надання освітніх послуг у сфері професійної освіти, оновлення освітніх стандартів);
• врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти.

Саме тому необхідно сприяти подальшому розвитку експорту елементів дуальної форми підготовки кваліфікованих кадрів та прискорити запровадження її елементів у систему професійної (професійно-технічної) освіти України.

Відбувся перший випуск трьох експериментальних груп, який засвідчив позитивні результати упровадження елементів дуальної форми навчання: високий рівень працевлаштування – до 97%, підвищення якості професійної підготовки на 12-17%, додаткові фінансові надходження – до 50 тисяч гривень у кожному ПТНЗ, зменшення витрат на комунальні послуги та витратні матеріали, більш стійка та взаємовигідна співпраця з роботодавцями.

ОСНОВНІ ЗМІНИ, ЯКІ ВІДБУЛИСЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ЗАПРОВАДЖЕННІ ЕЛЕМЕНТІВ ДУАЛЬНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

• зміна співвідношення навчального часу: теоретичне навчання – 30%, виробниче навчання та виробнича практика – 70% навчальних годин;
• упровадження блочно-модульної побудови навчального процесу: опанування базового модуля на базі закладу освіти, а потім чергування: модуль теорії (1-2 тижні) на базі закладу професійної (професійно-технічної) освіти / модуль практики (4-8 тижнів) на базі підприємств, установ, організацій;
• оцінювання результатів навчання – відповідно до реальних показників професійної підготовки, підтвердженої в умовах виробництва.

ПЕРСПЕКТИВИ УПРОВАДЖЕННЯ ДУАЛЬНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ У 2017-2020 РОКАХ

• у 2017-2018 навчальному році розпочали впровадження елементів дуальної форми навчання 52 заклади професійної (професійно-технічної) освіти в 25 регіонах за 54 професіями;
• внесено зміни до змісту освіти та графіка навчально-виробничого процесу відповідно до запитів роботодавців з урахуванням вимог державних стандартів з конкретних робітничих професій;
• розроблено 19 проектів освітніх стандартів на основі компетентнісного підходу та блочно-модульної побудови навчального процесу;
• розпочато тісну співпрацю із роботодавцями з метою розширення кількості закладів професійної (професійно-технічної) освіти, переліку професій для упровадження елементів дуальної форми навчання у 2018-2019 н.р. у понад 100 закладів освіти та збільшення переліку робітничих професій, за якими здійснюється підготовка з елементами дуальної форми навчання.